НОВОСТИ ФУТБОЛА | СТАТЬИ | ОБЗОРЫ | ВИДЕО | РЕЗУЛЬТАТЫ LIVE | КОНТАКТЫ | КОТИРОВКИ
    

###МАЗЯР: «Не можу сказати, що я бухав, але так я пив і порушував режим» ###

МАЗЯР: «Не можу сказати, що я бухав, але так я пив і порушував режим»
© sport.pl.ua. Владимир Мазяр
Головний тренер ФК «Гірник-Спорт» Володимир Мазяр розповів про порушення режиму під час своєї кар'-єри футболіста та про відношення до алкоголю.
— Молоді футболісти в Україні, та й не тільки, часто «псуються» під впливом різних чинників, в тому числі і через порушення режиму. Зі свого досвіду, скажіть, як молодій людині на яку звалюються слава, популярність і гроші не «втратити береги»?
— Ну от якраз у 23-24 роки, коли в мене почали з'являтися там перша машина, квартира і т. д. я і запоров свою кар'єру. В той час коли у футболісти якраз виходять на пік форми, я вбивав у собі гравця. Я робив винними, батьків, тренерів... вважав, що все було проти мене.
— Розкажіть, з чого це починається. От молодий гравець мріє про всі можливі вершини і рве газон і бутси. Де той момент, коли він починає опускатися?
— Спочатку ти не викладаєшся на тренуваннях, потім забуваєш слідкувати за вагою, перестаєш тримати себе в тонусі. Можеш заснути о 4-й ранку, коли о 9-й в тебе тренування. За два дня до гри може гуляти, або після гри напитися і кілька днів відновлюватися. Так ти просто випадаєш з процесу підготовки, який проводить тренер.
— При цьому люди не можуть не розуміти, що чинять неправильно і все одно продовжують. Як це працює?
— Не можу говорити за когось іншого лише за себе.
— Так я за Вас і запитую. Як це було з Вами?
— У футболі дуже багато означає характер. В один момент я вирішив, що мені всі винні, а я не винен нікому і це зіграло злий жарт. Коли я вже став тренером, і аналізував своє минуле, то зрозумів, що Мазяра-футболіста до себе б у команду не взяв.
— Так, Ви говорили в одному з інтерв'ю, що футбол тоді був для Вас на другому місці. А що було на першому?
— Багато було всього (сміється). Було багато спокус. Наприклад, вигадував собі травми і їздив відпочивати в Ялту.
— Клуби, алкоголь, дискотеки?
— Не можу сказати, що цього всього не було, але дякувати Богу, мене як футболіста, ніде не ловили п'яним і не фотографували.
— Одначе, імідж у Вас якраз розгульний. Коли звучить прізвище Мазяр, обов'язково хтось згадає про алкоголь.
— Ну послухайте, футболіст не може одночасно бухати і грати у футбол. Я грав у командах, які ставили перед собою високі завдання. Це було б просто неможливо. А те що говорять... Знаєте, у кожної людини є якийсь біч — хтось надто емоційний, в когось щось інше. Але чомусь ніхто не говорить про те з чого почав Мазяр-футболіст і до чого дійшов. Ніхто не говорить, що я фактично ніде не вчився грати у футбол і дограв до молодіжної збірної. Але варто людині десь оступитися, як про це тут же починають говорити. Хтось любить розповідати про особисте у пресі, я — ні.
— Тобто тісні стосунки Володимира Мазяра зі спиртним це все міфи?
— У мене були різні періоди. Надлом стався тоді, коли я переходив з «Дніпра». Мене запрошувала «Кубань». Я поїхав туди на збори, вже мав підписати контракт. Ми домовилися, що моя ціна — 200 тис. доларів. Мені запропонували хороші умови, дали машину, гроші. Я власне мав приїхати до «Дніпра» і викупити свій контракт. У мене були нова мета і новий виклик. Керівництво «Дніпра» мене не відпустило, вони забажали більшу суму. При цьому тодішній тренер дніпрян Євген Кучеревський не бачив мене у своїй команді, і я відправився по орендах.
— А чому Вас не відпустили, якщо не розраховували?
— Це запитання до керівництва «Дніпра». Певно тоді для них порядність і людяність вимірювалася у купюрах.
— Тобто надлом у Вашій кар'єрі почався саме з цього?
— Навіть не надлом, а вільне падіння. Було дуже важко психологічно. Я отримав травму, потім була невдала операція, довго відновлювався. До цього додалися проблеми в сімейному житті. Тоді почалися й інші проблеми... Я не можу сказати, що я бухав, але так я пив і порушував режим. Я виступав у «Таврії», «Кривбасі». Там у мене не склалися стосунки з головним тренером Олександром Косевичем і я відправився в оренду у «Закарпаття». Пам'ятаю, я за це віддавав у «Кривбас» більшу частину заробітку. У мене була зарплата 700 доларів, я 200 отримував на руки, а 500 відправляв у «Кривбас». Тоді ми з «Закарпаття» вийшли до Вищої ліги. Потім були «Газовик», дніпродзержинська «Сталь», ФК «Львів» і чемпіонат Азербайджану.



Топ клубов мира


Топ игроков


Лучшие сборные

© Неофициальный сайт украинского футбольного клуба Горняк-Спорт - при публикации на вашем сайте наших материалов прямая ссылка обязательна!